Тараканівський ЗДО
Рівненська область, Дубенський район

Сторінка сестри медичної

 

                                                                Наконечна Вікторія Анатоліївна  

  • Проведення медичних оглядів дітей під час зарахування в ЗДО та медичний контроль під час адаптаціїї;
  • Здійснення щоденних оглядів дітей;
  • Проведення антропометричних вимірювань;
  • Обстеження дітей на ентеробіоз, профілактичні заходи;
  • Контроль за наявність та достовірністю медичних довідок;
  • Здійснювати медичний контроль за фізичним розвитком дітей, проведенням фізкультурних занять.
  • Впроваджувати різні форми роботи з оздоровлення, загартування дітей та надання консультацій батькам.
  • Здійснення контролю за організацією харчування:
  • Складати щоденне меню-розклад. 
  • Вести щоденний підрахунок натуральних норм основних продуктів, аналізувати виконання натуральних норм щомісяця.
  • Проводити щоденний контроль готових страв.
  • Контролювати своєчасність медичного обстеження працівників закладу.
  • Здійснювати своєчасне придбання вітамінів, медикаментів, іншого медичного обладнання та інвентарю; комплектувати аптечку невідкладної медичної допомоги.
  • Проводити санітарно-просвітницьку роботу з профілактики захворювань, корисності щеплень тощо.
  • Проводити заняття з персоналом для закріплення медичних знань та надання першої медичної допомоги.
  • Готувати хлорний розчин відповідної концентрації
  • Контролювати своєчасне маркування меблів та посуду.
  • Відповідати за ведення медичної документації.
  • Готувати необхідні документи для вступу дітей до школи.
  • Організація та контроль за проведенням літнього оздоровлення в ЗДО;
  • Постійно підвищувати свій фаховий рівень шляхом курсової перепідготовки.

Організація харчування

 

Плата за харчування дитини в дошкільному навчальному закладі

Розмір плати за харчування дітей у ДНЗ установлюють за поданням закладів місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) власності та мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім’ї та режиму роботи закладу. Така норма передбачена п. 2.2 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН від 21.11.02 р. № 667 (далі – Порядок № 667).

Вартість харчування однієї дитини на день розраховує або централізована бухгалтерія, відповідно до норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.04 р. № 1591, та цін на продукти. Обчислюється даний показник шляхом множення вартості денної норми продуктів харчування в грамах (брутто) для однієї дитини (з урахуванням її віку та кратності харчування) на середню ціну,що діє у цій місцевості на момент складання кошторису.

Після подання таких розрахунків відділом освіти органи місцевого самоврядування визначають розмір батьківської плати та видають розпорядження (рішення) про встановлення вказаної плати.

Пунктом 2.9 Порядку №667 визначено, що батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. За дні, у які дитина не відвідувала навчальний заклад ( у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період тощо), плата з батьків не справляється.

Пільги на харчування

Від плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах можуть бути звільнені цілком або частково окремі категорії осіб відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженогонаказом МОН від 21.11.2002 р. № 667 звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися протягом року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім'ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім'ї, виданої житлово-комунальними організаціями тощо.

Пунктом 2.10 Порядку №667 встановлено, що з осіб, які мають право на пільги, але не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в повному обсязі, без урахування пільг.

У разі несплати батьками за харчування дитини упродовж двох місяців без поважних причин дитина може бути відрахована з навчального закладу, що передбачено пунктом 12 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003р. №305 (із змінами). У такому разі адміністрація навчального закладу зобов’язана письмово повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.


Всі діти в навчальному закладі отримують триразове харчування

При наявності довідки від лікаря здійснюється дієтичне харчування, яке передбачає зміну технологій приготування страв (готуються тушковані, варені страви).

В дошкільному навчальному закладі забезпечено збалансоване харчування дітей необхідне для їх нормального росту і розвитку з дотриманням натурального набору продуктів, визначених Міністерством охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти і науки України за погодженням з Міністерством фінансів України

 

 

 

 

1. Що таке грип і ГРВІ

Грип — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусом грипу. У побуті грипом часто називають будь-яку застуду, що не є вірно, тому що, окрім власне вірусу грипу, схожі симптоми можуть бути викликані багатьма іншими (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси і т.і.).

Симптоми, які викликаються цими збудниками, дуже схожі. Тому вірусні захворювання дихальної системи були об’єднані в групу ГРВІ — гострих респіраторних вірусних інфекцій. З цієї ж причини точно встановити, який саме збудник став причиною конкретного випадку хвороби, опираючись лише на дані огляду хворого, неможливо.

Точно визначити збудника і поставити діагноз «грип» можна тільки використовуючи лабораторні методи діагностики, які, на жаль, не завжди доступні лікарю.

Також захворювання дихальних шляхів можуть бути викликані бактеріями (стрептококами, гемофільною паличкою, стафілококами та іншими). При цьому картина захворювання дещо відрізняється від вірусної, і при уважному розпитуванні і ретельному обстеженні можна, якщо не встановити точно, то припустити, що даний випадок викликаний бактеріальною, а не вірусної, інфекцією. Звичайно ж, остаточно визначитися з збудником можна, знову ж таки лише після лабораторної діагностики.



2. Як передаються ГРВІ

Зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до хворого.

У першу чергу, вірусам потрібно залишити місце попереднього проживання. Будь-яка інфекція влаштована так, що в організмі вона викликає реакції, які сприяють її поширенню. Так, кишкові інфекції викликають пронос і блювоту, сказ — слинотечу, а респіраторні інфекції викликають чихання, сльозотечу і кашель.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний.Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в повітря з пилом.

Інший механізм передачі респіраторної інфекції — контактний. Він довгий час залишався недоведеним і менш очевидним, ніж повітряно-крапельний. Тим не менш, він грає не меншу, а можливо, і більшу роль у поширенні простудних захворювань. Справа в тому, що перш ніж почати свою бурхливу життєдіяльність в новому організмі, вірусам потрібно, по-перше вижити в умовах зовнішнього середовища, а по-друге — подолати безліч захисних бар’єрів самого організму: це і фільтруючі волосини в носі, і мигдалики, і вії, і секреторні імуноглобуліни на самих слизових. Набагато простіше, якщо нова людина самостійно скоротить для вірусу цей нелегкий шлях.

Відбувається це так. Як правило, пчихаюча або кашляюча людина прикриває рот рукою, сподіваючись запобігти поширенню інфекції повітряно-крапельним шляхом. При цьому вона і не підозрює, наскільки спрощує передачу своєї інфекції контактним шляхом. Справа в тому, що вся колосальна маса мікробів, яка повинна була вийти у відкритий простір, осідає на руці цієї ж людини. Яка розносить її з предметів побуту, в тому числі і тих, до яких торкаються інші люди. Або розносить її по руках друзів, колег і знайомих при рукостискання. Тим, у свою чергу, залишається лише доторкнутися своєю рукою до рота, носа, або протерти очі, які також вистелені сприйнятливою до ГРВІ слизовою оболонкою, і складний повітряно-крапельний шлях передачі скорочується для вірусу за часом і складністю в десятки разів.

Тому, другий механізм передачі грипу та інших ГРВІ — контактний. Ось чомуважливо мити руки і уникати дотиків рук до власного обличчя особі при спалахах респіраторних інфекцій.

До цього варто додати, що збудники ГРВІ досить стійкі в зовнішньому середовищі. Так, вірус грипу може зберігати життєздатність поза організмом до 3-х тижнів. Тому зараження може відбуватися навіть через значний час після контакту хворої людини з предметами домашнього вжитку, дитячими іграшками, посудом, ручками дверей громадських закладів та ін.

З іншого боку, для успішного проникнення вірусу в організм важливий ще один фактор — кількість вірусних частинок, що потрапляють в організм. Чим їх менше, тим менше ймовірність того, що захисні бар’єри організму будуть подолані і виникне захворювання. Висока концентрація вірусів може зберігатися в закритих приміщеннях, особливо з великими скупченнями людей: офісах, школах, дитячих садках, громадському транспорті, магазинах. Навпаки, на відкритому повітрі зустріти достатню для зараження кількість мікробних часток практично неможливо.

Тому, всупереч поширеній думці, навіть під час сезонних спалахів ГРВІ, гуляти на відкритому повітрі зовсім не небезпечно. Набагато більше значення має, на якому транспорті ви їдете до місця прогулянки або роботи.



3. Симптоми захворювання

Після того, як збудник потрапив в організм, необхідний час, щоб він подолав захисні бар’єри організму і почав розмножуватися в достатній кількості, виявляючи свій вплив на організм. Цей час називається інкубаційним періодом. Для ГРВІ тривалість інкубаційного періоду становить від декількох годин до 3-х діб, в середньому 2 діб і залежить від агресивності вірусу, кількості вірусних часток і стану захисних сил дихальної системи.

Далі починає поступово розвиватися клінічна картина ГРВІ. Її можна розділити на 2 синдроми — катаральний та інтоксикаційний.

Катаральний синдром є результатом враження слизових оболонок і виявляється так:

  • Сухість, першіння та біль у горлі. Виникає при ураженні слизової оболонки глотки.
  • Кашель. Виникає при приникненні вірусу в слизову бронхів і на початку захворювання є сухим, ближче до кінця може ставати вологим, а при приєднанні бактеріальної інфекції — з відділенням жовтого (гнійного) мокротиння.
  • закладеність носа, пчихання. Виникає за рахунок враження слизової оболонки носа. З розвитком хвороби з’являються світлі виділення.

До речі, слід сказати, що пчихання саме по собі не є ознакою захворювання. Це — захисний рефлекторний акт, який сформований у людини в результаті еволюції для того, щоб очистити дихальні шляхи від сторонніх предметів. Воно може виникати при попаданні пилу в носову порожнину, подразненні її різними речовинами. Часто воно виявляється при переході з холодного повітря в тепле приміщення, коли слизова оболонка носа різко висушується теплим повітрям (в холодну пору року вологість повітря в опалювальних приміщеннях значно знижується). Тому не слід відразу вважати людину, що пчихає хворою.

  • Зміна голосу. Це є проявом інфекційного запалення слизової оболонки гортані.
  • Вплив вірусу на слизову оболонку очей виявляється почервонінням кон’юнктиви, сльозотечею, іноді — світлобоязню.

Інтоксикаційний синдром , як правило, з’являється пізніше катарального і зникає раніше за нього, але тим не менш, є більш важким. Розмноження вірусів усередині клітин супроводжується утворенням небезпечних для людини токсинів. Руйнування заражених клітин веде до потрапляння цих речовин у кров, які й викликають картину інтоксикаційного синдрому.

Він виявляється:

  • підвищенням температури
  • ознобом
  • болем у суглобах і м’язах
  • в більш важких випадках — нудотою, блювотою і втратою свідомості.

Для вірусних інфекцій дихальних шляхів характерні світлі, прозорі виділення з невеликою в’язкістю (фахівці називають їх серозними). До кінця захворювання вони можуть ставати жовтуватими. Якщо ж виділення з носа або бронхів стають густими, кількість їх різко збільшується, а колір стає темно-жовтим, це може говорити про приєднання бактеріальної інфекції.

Незважаючи на велику різноманітність симптомів, для більшості людей ГРВІ, в тому числі і грип, є не важким захворюванням. Небезпеку вони становлять для людей, які мають важкі супутні захворювання: цукровий діабет, серцеву недостатність, хронічну ниркову недостатність, туберкульоз та інші.



Особиста гігієна дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

 

Особиста гігієна дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має величезне значення для їх нормального здоров’я та розвитку. Ті , хто вважають , що прищеплення і навчання дітей навичкам особистої гігієни є компетенцією медичних працівників , глибоко помиляються.

Навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань кожного батька . Ці навички має набути кожна дитина шляхом навіювання і систематичного виховання з боку батьків.

До особистої гігієни дітей відноситься щоденний комплекс спеціальних процедур по догляду за тілом з метою утримання її в чистоті. Крім цього , виконання правил особистої гігієни допомагає проводити профілактику різних захворювань.

Виконувати правила особистої гігієни необхідно починати з самого ранку. Вранці всі діти повинні вмиватися , при цьому мити обличчя , руки , шию , вуха . До того ж умивання необхідно проводити ввечері , а також після приходу з вулиці. Перед вмиванням необхідно ретельно вимити руки з милом , а потім вже чистими руками мити обличчя , шию і вуха. Після того , як дитина вмилася , її необхідно навчити насухо витирати обличчя і руки чистим рушником. Рушник має бути індивідуальним для кожного малюка.

Для того , щоб перевірити , чи якісно вмилася дитина , треба поглянути на рушник і якщо рушник , після того як їм витиралися , залишається чистим , значить , дитина вмилася добре .

Чотирирічна дитина повинна вміти вмиватися самостійно. У шести або семирічному віці дитина повинна крім вмивання навчитися обтиратися до пояса. Після вмивання необхідно допомогти їй гарненько розтертися рушником до відчуття приємної теплоти .

Дуже важливо прищепити малюкові навик мити ноги перед сном. Важливість цього заходу полягає в тому , що на ногах особливо сильно потіє шкіра і накопичується бруд. У тому випадку , якщо дитина буде рідко мити ноги або носити брудні шкарпетки , то це загрожує появою попрілостей і потертостей , а також виникненням грибкових хвороб.

Не менш важливо вселити дитині дошкільнику правило , за яким не можна надягати або міряти чуже взуття . Відвідуючи басейн , лазню або перебуваючи на пляжі , дитина повинна бути взута у спеціальні гумові тапочки .

Крім гігієни , водних процедур вранці і ввечері перед сном виконують також загартовування . Крім цього, такі процедури тренують нервову систему і сприяють швидкому засипанню ввечері.

Дитині дошкільного та молодшого шкільного віку рекомендується приймати ванну не рідше , ніж раз на два дні , а волосся мити не рідше , ніж раз на тиждень. Після купання необхідно ретельно витерти тіло і одягнути чисту білизну.

Окрему увагу потрібно приділити зачісці дитини: хлопчики повинні регулярно стригти волосся , а дівчатка повинні носити зібране волосся , які не лізуть в очі.

Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше , ніж один раз на 2 тижні. Батькам необхідно завжди стежити за тим , щоб дитина не тягнула руки в рот і не гризла нігті.

Дитину з самого раннього віку необхідно навчити регулярно мити руки з милом , пояснивши при цьому , що руками вона бере різні предмети: олівці , ручки , книги , зошити , м’ячі , іграшки , гладить тварин , береться за дверні ручки , доторкається до різних предметів , на яких є багато мікробів і присутній бруд.

Всі діти дошкільного та молодшого шкільного віку повинні вміти самостійно чистити зуби. Також двічі на рік кожну дитину необхідно привести на огляд до стоматолога , для того , щоб вчасно уникнути проблем із зубами і зберегти їх здоровими. Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері , а після кожного прийому їжі полоскати рот кип’яченою водою , для того , щоб на зубах не скупчувалися залишки їжі.

Крім цього, дуже важливо навчити дитину користуватися носовою хусткою. Дитина дошкільного та молодшого шкільного віку повинна знати , що оскільки при кашлі або чханні з носоглотки виділяється велика кількість мікробів , то при цьому необхідно прикривати рот і ніс носовою хусткою. Обов’язково потрібно стежити за чистотою такої хустки.

Завжди пам’ятайте про те , що тільки при щоденному і регулярному гігієнічному вихованні і контролі з боку батьків можна домогтися формування і закріплення у дитини вміння дотримуватися правил особистої гігієни.

Логін: *

Пароль: *